World Space Week-2024: Метеосупутники

10 жовтня
Як часто ви перевіряєте прогноз погоди, коли плануєте свій день або відпустку?
Вже понад 50 років слідкувати за вологістю і температурою повітря з космосу людству допомагають метеорологічні супутники. Сучасні метеосупутники виводять спостереження на новий рівень та допомагають не лише складати більш точні метеопрогнози, а й детально досліджувати кліматичні процеси та зміни на нашій планеті.

Які бувають метеосупутники?

Існує два основні типи метеорологічних супутників. Перші з них безперервно досліджують одну область Землі, над якою знаходяться, адже їх рух синхронізовано з рухом планети. Вони розташовуються над екватором на висоті 35880 км. Їх основна задача — у реальному часі слідкувати за швидкими змінами в атмосфері.
Рух іншого типу супутників синхронізований із Сонцем. Їх орбіта пролягає над полюсами Землі на висоті 880 км. Це дає можливість передати більш детальні фото. Такі супутники охоплюють усю земну кулю, але кожну точку бачить лише двічі на добу. 

Що вміють метеосупутники?

Метеосупутники не лише покращують життя, бо підказують, коли доречно взяти парасольку чи теплий светр. Вони також рятують життя.

Зібрана ними інформація допомагає передбачити стихійні лиха та попередити про них мешканців небезпечних регіонів. Це дає цінний час, аби відповідно відреагувати.

Супутники спостерігають за льодовим покривом та океанічними течіями, слідкують за станом озонового шару та забрудненням повітря. Вони бачать пилові бурі, вулканічний пил, а пожежі у віддалених районах помічають набагато раніше за людей. Вони визначають грози на ранніх етапах формування та допомагають пілотам вибрати безпечні маршрути. 

Майбутнє метеосупутників

Людство невпинно працює над покращенням технологій супутникового спостереження. Наприклад, Європейська організація супутникової метеорології EUMETSAT наразі розгортає новітнє сузір’я з трьох супутників, які доповнюють та посилюють один одного. Серед них два апарати типу Imager, що працюють у 16 каналах видимого та інфрачервоного спектра. Вони сканують земну кулю кожні 10 хвилин, а Європу — кожні 150 секунд. Третій апарат — це зонд зі швидким детектором блискавок та сенсором визначення якості повітря, який передаватиме тривимірне зображення атмосфери. Очікується, що система збиратиме у 50 разів більше інформації, ніж попередні покоління супутників, та запрацює на повну силу вже у 2026 році.

Безкоштовний космічний сеанс для учасників ІІІ Освітньо-наукових читань «Космічна Україна – країна майбутнього»

13-15 листопада 2024 року відбулися ІІІ Освітньо-наукові читання «Космічна Україна – країна майбутнього», організовані Національним центром аерокосміч...

Нагородження учасників конкурсу «Astronomy Quiz: дослідження космосу»

До 80-річчя Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж ракетно-космічного машинобудування Дніпровського національного університету імені О...

Planetarium Noosphere отримав подяку від міського голови Дніпра Бориса Філатова

З нагоди Дня працівників культури, 7 листопада 2024 року в культурно-діловому центрі «Менора» у Дніпрі відбулася урочиста церемонія нагородження найви...