World Space Week-2024: Метеосупутники

10 жовтня
Як часто ви перевіряєте прогноз погоди, коли плануєте свій день або відпустку?
Вже понад 50 років слідкувати за вологістю і температурою повітря з космосу людству допомагають метеорологічні супутники. Сучасні метеосупутники виводять спостереження на новий рівень та допомагають не лише складати більш точні метеопрогнози, а й детально досліджувати кліматичні процеси та зміни на нашій планеті.

Які бувають метеосупутники?

Існує два основні типи метеорологічних супутників. Перші з них безперервно досліджують одну область Землі, над якою знаходяться, адже їх рух синхронізовано з рухом планети. Вони розташовуються над екватором на висоті 35880 км. Їх основна задача — у реальному часі слідкувати за швидкими змінами в атмосфері.
Рух іншого типу супутників синхронізований із Сонцем. Їх орбіта пролягає над полюсами Землі на висоті 880 км. Це дає можливість передати більш детальні фото. Такі супутники охоплюють усю земну кулю, але кожну точку бачить лише двічі на добу. 

Що вміють метеосупутники?

Метеосупутники не лише покращують життя, бо підказують, коли доречно взяти парасольку чи теплий светр. Вони також рятують життя.

Зібрана ними інформація допомагає передбачити стихійні лиха та попередити про них мешканців небезпечних регіонів. Це дає цінний час, аби відповідно відреагувати.

Супутники спостерігають за льодовим покривом та океанічними течіями, слідкують за станом озонового шару та забрудненням повітря. Вони бачать пилові бурі, вулканічний пил, а пожежі у віддалених районах помічають набагато раніше за людей. Вони визначають грози на ранніх етапах формування та допомагають пілотам вибрати безпечні маршрути. 

Майбутнє метеосупутників

Людство невпинно працює над покращенням технологій супутникового спостереження. Наприклад, Європейська організація супутникової метеорології EUMETSAT наразі розгортає новітнє сузір’я з трьох супутників, які доповнюють та посилюють один одного. Серед них два апарати типу Imager, що працюють у 16 каналах видимого та інфрачервоного спектра. Вони сканують земну кулю кожні 10 хвилин, а Європу — кожні 150 секунд. Третій апарат — це зонд зі швидким детектором блискавок та сенсором визначення якості повітря, який передаватиме тривимірне зображення атмосфери. Очікується, що система збиратиме у 50 разів більше інформації, ніж попередні покоління супутників, та запрацює на повну силу вже у 2026 році.

Прем’єра «Поляриссими: таємниці Полярної зорі» до п’ятиріччя Planetarium Noosphere

У самому серці Дніпра ще з 1968 року працює планетарій — місце, де кілька поколінь містян та гостей міста мріяли про зірки та космос. Але справжня тра...

«Космогонія Криму» в Planetarium Noosphere: новий етап культурологічного проєкту «QIRIM» Сергія Бурбела

З 1 жовтня по 1 листопада 2025 року у просторі Planetarium Noosphere триватиме художня виставка «Космогонія Криму» Сергія Бурбела – члена Національної...

Planetarium Noosphere до Дня українського кіно

13 вересня Україна відзначає День українського кіно – свято, що об’єднує митців, глядачів і всіх, хто творить кінематографічну культуру країни.Для Pla...